Про що я думаю наодинці? - творчий конкурс 3\3

Самотність завжди трактується, як річ абсолютно жахлива та зовсім непотрібна у нашому житті. Якщо ви полюбляєте бути наодинці, то ви або дивні, або соціопат.

     Отож, про що люди думають наодинці? Жахає їх це, чи приваблює?

      На мою думку, самотність- це круто. Якщо людині сумно наодинці з самим собою, то цього потрібно позбуватись у ту саму хвилину, коли ви зрозуміли.

      Попереджу, що усе, сказане мною тут і зараз ґрунтується лише на власному досвіді, книгах та плітках. Сподіваюсь, що така неоднозначна думка все ж вважається думкою.

      Коли двері зачиняються і приходить впевненість, що ти наодинці , одразу відчувається запал щось винаходити. Куча ідей та планів, прагнення починань. Я можу 20 хвилин сидіти та із задумою роздивлятись один предмет, продумуючи щось неймовірне ( як мені здається) , таким чином марнуючи час, який можна використати з користю. Але це того варте.

      Факт, що ти залишився один дає змогу повноцінно подумати. Ти спокійно можеш просто сидіти та думати. І не турбуватись про те, що у будь яку хвилину тебе може щось перервати. Або це буде відчуття ніяковості, адже ти просто дивишся в стіну.

      Закладаюся, що залишаючись наодинці людина починає планувати. Схуднути, змінити зачіску, подивитися новий фільм у кіно або мандрівку на море. Придбати собаку, вкласти шлюб, народити трійнят. На мою думку, мрії та просто отаке «життя подумки» і факт постійного переосмислення оцього «уявного життя» допомагає удосконалити «по максимуму» свій життєвий стиль. Адже коли наступить та сама «точка відрахунку», я вже буду готова, бо пережила цей момент 30 разів перед тим, як вкластись у ліжко.

       Людям властиво відчувати ностальгію. І я вважаю, що це одна з найприкріших та найнеприємніших  речей, про які можна думати. Це просто тортури для організму. Якщо людина відчуває ностальгію - вона сумує. Якщо сумує - значить вона вийшла з фази періоду того, чи інакшого життя. Якщо вийшла – навряд чи є змога це повернути. Тому навіщо себе так катувати? Краще придумати щось нове, можливо, більш захоплююче. Ідея поглине вас, як ганчірка воду, і ви не помітите, як вже будете в захваті від чогось нового.

      Чим більше людина думає на самоті, тим більше вона себе пізнає. Вона стає «глибшою». Це, у свою чергу,  означає, що уже скоро людина буде готова пізнавати усе навколо. Не мається на увазі просто відводити очі від монітору та дивитись на вулицю. Це значить бачити істинну суть речей. Людей. Не лише поверхню, а сенс усього, що відбувається навколо.

      Найбільшим розчаруванням є розуміння того, що у деяких речей зовсім немає вищезгаданого «сенсу». Вони відбуваються, бо так просто сталося. Люди йдуть, бо їм кажуть слідувати.

      Отож, тет-а-тет з собою - це занадто чудово, аби бути правдою. Не перебільшуйте. Приймайте в дозі не більше пари годин на день. Побічні дії перебільшення дози можуть виявитись непередбачуваними.

липень 2015, Вінниця