воскресенье, 8 ноября 2015 г.

Лист майбутній собі - творчий конкурс 1\3

       Привіт і вітаю. Якщо ти читаєш це - значить тобі вже виповнилось 25 і мама стримала свою обіцянку. Мені сьогодні 18. І коли я допишу цього листа, я складу його в конверт, закріплю штампом та віддам на збереження. На сім довгих років. Для тебе вони мабуть пролетіли непомітно, але для мене це величезний термін  під завісою таємниці, у якому я маю стати самодостатньою, дорослою особистістю.

      Я сподіваюсь, що ти вступила в омріяний університет. На цей момент ти маєш вже закінчити навчання. Але якщо ні – нічого, я впевнена ти впоралась. Адже я в тебе вірю.

     Можливо, у нас з тобою уже є чоловік, діти та той самий «домашній затишок». А якщо ні- то мама, мабуть, добре тебе присоромила, віддаючи цього листа.

     Я сподіваюсь ти так і не обрізала волосся. Не марнуй на вітер усі зусилля, які я доклала для того, щоб в тебе була гарна зачіска! Ти доросла людина, і маєш це розуміти.

     Все ж сподіваюсь, що у тебе є кохання у житті. Ти ж памятаєш, як я марила сімєю усе життя. Та ти мабуть і зараз така. Твій принц самостійна та вірна людина? Я думаю, що він чесний, розумний, та добрий. Якщо ні – тікай. Бо я виросту і надаю сама собі тлумаків!

     Якщо у вас є дітки- це чудово. Ми, звісно, потроху крокуємо у Європу з рідною Україною, і це нормально не одружуватись до 30 та усе ж... І не обовязково сімя- це повний дім малечі…Це як Бог дасть. Але це ж ти, я тебе добре знаю, і ти так не зможеш.  Все ж спершу стань на ноги, працюй і над собою, і над життям. Сама подорослішай, а згодом - діти. Не розчаровуй мене.

     У тебе у колекції зараз має бути не менше пяти сотень книжок. Адже так і є, правда? Добре, можна більше. Але будь ласка, не читай до самого ранку, як я зараз. Нервова система і так у шоці, а ти ж доросла, у тебе вже голова на плечах, досвід , так що думай (дозволяю тільки у випадку виходу нових книг Дена Брауна,  або загубленої автобіографії Джейн Остін). Сподіваюсь, мінімум 5 книжок із цієї колекції – власноруч написані. Я обіцяла собі писати по книжці в рік мінімум. Навіть якщо вони не такі добрі, як тобі здається, ти переглянеш їх з часом і зрозумієш дитячі помилки і виправиш. Адже написана, навіть не ідеальна, але написана, книжка, краще, ніж нічого? А потім у видання. Якщо ти виїдеш за кордон, як колись хотіла, то видавайся у «Харпер Колінз» та «Літл енд Браун». Там працюють люди, варті твоєї уваги.

      Якщо ти не журналіст - то письменниця. Нічого і чути не хочу про перекладацьку діяльність чи щось на кшталт цього. Не губи талант! У тебе усе життя голова заповнена ідеями. Я знаю, ти зробиш успіхи у цій сфері. Сподіваюсь зараз ти думаєш так само, як і я у свої 18.

      Також сподіваюсь, що у тебе є собака. Або три. Ти навіть уявити собі не можеш, як я цього хочу! Хоча ні, можеш, адже ти - це я.

      Лабрадор - Чарлі. Англійська вівчарка –Лео. Якщо хаскі- то Міко. Лисичка- Урсула. А якщо ти все ж купила мотоцикл – ти збиралась звати його Каспером, чи не так?

        Люба, вибач мене за усе, що я накоїла. Але без  цих гострих кутів не було б нас з тобою. Хочу, щоб твоя дорога була трошки мякша, ніж моя. Ти сама знаєш, чого досягнеш і чого варта. Все вийде. Але якщо я зараз зіпсую тіло декількома тату, це ж нічого? Гаразд, жартую, але усе мине. Яку б ти стадію не проходила у житті.

       Я хочу щоб ти була щаслива, от і усе. З сімєю чи карєрою. В Україні, чи за кордоном. Журналістом, або кимось другим. Просто залишайся собою.

Ти чудова.

Памятай це.

Я сподіваюсь, що не розчарую тебе.

А тепер перестань плакати над цим чортовим листом і йди святкувати. Зїж за мене тістечко, а то я на дієті.

З любовю,

           Ти сама, яка нагадує про усі вибрики в твої 18.






 липень 2015

Комментариев нет:

Отправить комментарий