Про що я думаю наодинці? - творчий конкурс 3\3

Самотність завжди трактується, як річ абсолютно жахлива та зовсім непотрібна у нашому житті. Якщо ви полюбляєте бути наодинці, то ви або дивні, або соціопат.

     Отож, про що люди думають наодинці? Жахає їх це, чи приваблює?

      На мою думку, самотність- це круто. Якщо людині сумно наодинці з самим собою, то цього потрібно позбуватись у ту саму хвилину, коли ви зрозуміли.

      Попереджу, що усе, сказане мною тут і зараз ґрунтується лише на власному досвіді, книгах та плітках. Сподіваюсь, що така неоднозначна думка все ж вважається думкою.

      Коли двері зачиняються і приходить впевненість, що ти наодинці , одразу відчувається запал щось винаходити. Куча ідей та планів, прагнення починань. Я можу 20 хвилин сидіти та із задумою роздивлятись один предмет, продумуючи щось неймовірне ( як мені здається) , таким чином марнуючи час, який можна використати з користю. Але це того варте.

      Факт, що ти залишився один дає змогу повноцінно подумати. Ти спокійно можеш просто сидіти та думати. І не турбуватись про те, що у будь яку хвилину тебе може щось перервати. Або це буде відчуття ніяковості, адже ти просто дивишся в стіну.

      Закладаюся, що залишаючись наодинці людина починає планувати. Схуднути, змінити зачіску, подивитися новий фільм у кіно або мандрівку на море. Придбати собаку, вкласти шлюб, народити трійнят. На мою думку, мрії та просто отаке «життя подумки» і факт постійного переосмислення оцього «уявного життя» допомагає удосконалити «по максимуму» свій життєвий стиль. Адже коли наступить та сама «точка відрахунку», я вже буду готова, бо пережила цей момент 30 разів перед тим, як вкластись у ліжко.

       Людям властиво відчувати ностальгію. І я вважаю, що це одна з найприкріших та найнеприємніших  речей, про які можна думати. Це просто тортури для організму. Якщо людина відчуває ностальгію - вона сумує. Якщо сумує - значить вона вийшла з фази періоду того, чи інакшого життя. Якщо вийшла – навряд чи є змога це повернути. Тому навіщо себе так катувати? Краще придумати щось нове, можливо, більш захоплююче. Ідея поглине вас, як ганчірка воду, і ви не помітите, як вже будете в захваті від чогось нового.

      Чим більше людина думає на самоті, тим більше вона себе пізнає. Вона стає «глибшою». Це, у свою чергу,  означає, що уже скоро людина буде готова пізнавати усе навколо. Не мається на увазі просто відводити очі від монітору та дивитись на вулицю. Це значить бачити істинну суть речей. Людей. Не лише поверхню, а сенс усього, що відбувається навколо.

      Найбільшим розчаруванням є розуміння того, що у деяких речей зовсім немає вищезгаданого «сенсу». Вони відбуваються, бо так просто сталося. Люди йдуть, бо їм кажуть слідувати.

      Отож, тет-а-тет з собою - це занадто чудово, аби бути правдою. Не перебільшуйте. Приймайте в дозі не більше пари годин на день. Побічні дії перебільшення дози можуть виявитись непередбачуваними.

липень 2015, Вінниця

Які п’ять книг я пораджу прочитати молодшій сестрі чи брату? - творчий конкурс 2\3

На мою думку, при рекомендуванні тої чи іншої літератури близькій людині, потрібно розуміти яку відповідальність ми беремо на себе. В даний момент це стосується теми мого твору, а саме – рекомендації книг моїй молодшій сестрі.

      Я вибрала, як на мене, найважливіші аспекти, які вона має розглянути у своєму юному віці та робити висновки з дорослішанням. А також, це просто дуже милі моєму серці книги.

      Отож, першим у моєму списку стоїть Гаррі Поттер чудової англійської письменниці Джоан Кейтлін Ролінг. Як людина, яка зростала разом з Гаррі та його друзями, можу сказати, що мінусів у цій серії немає. Вона навчає нас кохати, дружити та найголовніше – вірити у диво. Адже це така важлива деталь у «солодкому віці». Серія про маленького чарівника допомагає дітям розвивати фантазію, почуття прекрасного та співчуття. Ти проживаєш ціле магічне життя, переживаючи за героїв саги. Малеча стурбована, коли у героїв проблеми, вони плачуть, коли трапляється щось сумне.

      Передивляючись відео на YouTube, які звуться «Top 10 influential books» (10 книг, які вплинули на мене), люди розповідають про книжки, які зробили кожного з них особистістю та тими, ким вони є сьогодні. І майже у кожного у списку є Гаррі Поттер. І у мене також. Отож, це моя перша рекомендація для дітей віком від 9-10 років.

      Далі, я б піднесла у подарунок збірку віршів Лорда Альфреда Теннісона (років у 13-14). Багато людей можуть спитати  : «чому ж не Шекспір?», а я відповім – усім знайома ця людина, але невелика кількість з нас насправді його читали ( особливо це стосується людей мого віку). Як дівчина, яка прочитала багато робіт Вільяма Шекспіра, я скажу, що дещо з його текстів досі не можу зрозуміти ні я, ні люди старшого віку. Отож, моя рекомендація – Теннісон. Першим моїм твором у Лорда стала поема «Мод». І на той момент мені здавалось, що це найпрекрасніше, що я читала у своєму житті. У Альфреда Теннісона вірші дуже різнобарвні, насичені кольорами, запахами та емоціями, але в той же час усе не так «приторно та солодко», а більш реалістичне, іноді навіть похмуре. Це допоможе дитині стати «глибше» та замислитись про щось величне, духовне, сягнути «відчуття Прекрасного».

      Далі, віддаючи дань підлітковому віку, звернемо увагу на аспект кохання. Ось тут і приходить на допомогу чудова Джейн Остін та її «masterpiece», заборонений шедевр 1813 року - «Гідність та Гонор». «Кожна поважаюча себе жінка має бути знайома хоч з одним твором міс Джейн». Я дуже жалкую, що ніхто не змусив мене її прочитати раніше. Руки потягнулись читати Остін у 17, і з тих пір вона просто не виходить у мене з голови. На відміну від інших книг «класики жанру», наприклад «Джен Ейр» Шарлотти Бронте, у Джейн Остін усе набагато глибше, легше та гарніше. Це не значить, що це абсолютно мила, «дівоча» книжка. Ні. Кожен «винесе» з твору свої власні висновки. Та мільйон гарних цитат. Рекомендується для читання та знаходження кохання у серці жінкам будь- якого віку. Не пожалкуєте - це просто диво, а не книжка. А містер Дарсі назавжди залишиться чоловіком вашої мрії.

       Після такої гарної історії кохання 19 століття, безумовно хочеться продовжити таку своєрідну «подорож». Але тут моя рекомендація звертає прямо до сучасного автора. Її ім’я Касандра Клер, але трилогія, яку я хочу включити до списку моїх рекомендацій, як не дивно, написана про події Вікторіанської Епохи. І назва цій серії «Пекельні Механізми».  Книги однозначно входять в мою «п’ятірку найулюбленіших прочитаних за усе життя». Це фентезі, яке люб’язно знайомить нас з найцікавішою «любовною лінією» сучасної літератури для підлітків. Скільки сліз було пролито над фінальною книгою серії! Вона залишається у серці читачів, не дивлячись на усі прочитані книги після трилогії, переживання та роки. Трилогія вчить нас кохати. Робити правильний вибір. Шуткувати ( як би смішно це не звучало. Але у авторки справді дуже добре почуття гумору). Одна з найцікавіших рис, притаманних Касандрі Клер – це деталі. Читач може не помічати таких мізерних кусочків пазлу, але коли воно усе врешті решт стає на свої місця, ситуація складається таким чином, яким ніхто ніколи навіть не запідозрив би. І нам нічого не залишається, окрім як здивовано відкладати книжку убік та «обіймати руками голову» у зажурі. Після того, як ти розумієш, у що вплутався, з кожною наступною книгою ти починаєш грати в Шерлока Холмса та намагатись побачити усе, що заховала від нас авторка. Це надзвичайно захоплююче дійство! Дитина буде переосмислювати усе прочитане, розвивати логіку, знайомитись з методом дедукції. Але водночас і відпочивати, і набиратись досвіду. Як на мене, це дуже корисні та потрібні риси характеру.

      Наступним, та завершальним пунктом у моєму списку стоїть серія книг для уже «дорослих» тінейджерів. Мова піде про «Пісню Льоду та Вогню» Джорджа Р. Р. Мартіна.  Мабуть, усі чули про «Гру Престолів» і про те, чим вона славиться. Смертями. Так, вам не почулося- смертями. Автор не шкодує нікого і нічого у серії своїх книг. Але не дивлячись ні на що, це, мабуть, одна із найбагатших на досвід серій, які я коли – небудь читала. Перш за все, книги вчать  читача бути готовим до несподіванок. Це дуже важливо у сучасному світі. Ти ніколи не знаєш, що відбудеться завтра. Цьому добре можна повчитися у містера Мартіна. Також, завдяки всім  цим численним сюжетним лініям, пліткам та зговорам, книги змушують нас навчатися на чужому досвіді. Хочемо ми чи ні, але це відбувається. Також, порушується величезне питання сім’ї та сімейних цінностей, що є, на мою думку, дуже правильним та корисним. Читачі розуміють, що не усе погане завжди є дійсно поганим; що треба дивитись на речі зі всіх можливих сторін. Підмічати дрібниці. Мати поняття про справжні людські цінності.

       Я сподіваюсь, що прислухаючись до моїх порад, люди знайдуть корисне, цікаве, та, можливо, кохане у літературі. Мої майбутні нащадки точно прочитають цей список, та книги, зазначені у ньому. Адже вони варті того, щоб їх любили.

       Хочу завершити свій твір відомим висловлюванням:

      «Читая в первый раз хорошую книгу, мы испытываем то же чувство, как при приобретении нового друга. Вновь прочитать уже читанную книгу — значит вновь увидеть старого друга». Вольтер

липень 2015

Лист майбутній собі - творчий конкурс 1\3

       Привіт і вітаю. Якщо ти читаєш це - значить тобі вже виповнилось 25 і мама стримала свою обіцянку. Мені сьогодні 18. І коли я допишу цього листа, я складу його в конверт, закріплю штампом та віддам на збереження. На сім довгих років. Для тебе вони мабуть пролетіли непомітно, але для мене це величезний термін  під завісою таємниці, у якому я маю стати самодостатньою, дорослою особистістю.

      Я сподіваюсь, що ти вступила в омріяний університет. На цей момент ти маєш вже закінчити навчання. Але якщо ні – нічого, я впевнена ти впоралась. Адже я в тебе вірю.

     Можливо, у нас з тобою уже є чоловік, діти та той самий «домашній затишок». А якщо ні- то мама, мабуть, добре тебе присоромила, віддаючи цього листа.

     Я сподіваюсь ти так і не обрізала волосся. Не марнуй на вітер усі зусилля, які я доклала для того, щоб в тебе була гарна зачіска! Ти доросла людина, і маєш це розуміти.

     Все ж сподіваюсь, що у тебе є кохання у житті. Ти ж пам’ятаєш, як я марила сім’єю усе життя. Та ти мабуть і зараз така. Твій принц самостійна та вірна людина? Я думаю, що він чесний, розумний, та добрий. Якщо ні – тікай. Бо я виросту і надаю сама собі тлумаків!

     Якщо у вас є дітки- це чудово. Ми, звісно, потроху крокуємо у Європу з рідною Україною, і це нормально не одружуватись до 30 та усе ж... І не обов’язково сім’я- це повний дім малечі…Це як Бог дасть. Але це ж ти, я тебе добре знаю, і ти так не зможеш.  Все ж спершу стань на ноги, працюй і над собою, і над життям. Сама подорослішай, а згодом - діти. Не розчаровуй мене.

     У тебе у колекції зараз має бути не менше п’яти сотень книжок. Адже так і є, правда? Добре, можна більше. Але будь ласка, не читай до самого ранку, як я зараз. Нервова система і так у шоці, а ти ж доросла, у тебе вже голова на плечах, досвід , так що думай (дозволяю тільки у випадку виходу нових книг Дена Брауна,  або загубленої автобіографії Джейн Остін). Сподіваюсь, мінімум 5 книжок із цієї колекції – власноруч написані. Я обіцяла собі писати по книжці в рік мінімум. Навіть якщо вони не такі добрі, як тобі здається, ти переглянеш їх з часом і зрозумієш дитячі помилки і виправиш. Адже написана, навіть не ідеальна, але написана, книжка, краще, ніж нічого? А потім у видання. Якщо ти виїдеш за кордон, як колись хотіла, то видавайся у «Харпер Колінз» та «Літл енд Браун». Там працюють люди, варті твоєї уваги.

      Якщо ти не журналіст - то письменниця. Нічого і чути не хочу про перекладацьку діяльність чи щось на кшталт цього. Не губи талант! У тебе усе життя голова заповнена ідеями. Я знаю, ти зробиш успіхи у цій сфері. Сподіваюсь зараз ти думаєш так само, як і я у свої 18.

      Також сподіваюсь, що у тебе є собака. Або три. Ти навіть уявити собі не можеш, як я цього хочу! Хоча ні, можеш, адже ти - це я.

      Лабрадор - Чарлі. Англійська вівчарка –Лео. Якщо хаскі- то Міко. Лисичка- Урсула. А якщо ти все ж купила мотоцикл – ти збиралась звати його Каспером, чи не так?

        Люба, вибач мене за усе, що я накоїла. Але без  цих гострих кутів не було б нас з тобою. Хочу, щоб твоя дорога була трошки м’якша, ніж моя. Ти сама знаєш, чого досягнеш і чого варта. Все вийде. Але якщо я зараз зіпсую тіло декількома тату, це ж нічого? Гаразд, жартую, але усе мине. Яку б ти стадію не проходила у житті.

       Я хочу щоб ти була щаслива, от і усе. З сім’єю чи кар’єрою. В Україні, чи за кордоном. Журналістом, або кимось другим. Просто залишайся собою.

Ти чудова.

Пам’ятай це.

Я сподіваюсь, що не розчарую тебе.

А тепер перестань плакати над цим чортовим листом і йди святкувати. З’їж за мене тістечко, а то я на дієті.

З любов’ю,

           Ти сама, яка нагадує про усі вибрики в твої 18.

 липень 2015